У літньому лісі

Добре дихається влітку в лісі! Весело шумлять молоді березки. Вони перши­ми заселяють нові місця. А під ними ховаються від сонця молоді ялинки. Я обходжу березняк, і переді мною встають сосни. Вони піднімаються на гору, під­коряють піски.

А ось могутній дуб із різьбленим листям. Дуб називають деревом-прикордон­ником, тому що він часто трапляється на межі лісу та степу і відважно бореть­ся із суховіями.

У глибині лісу бачу ялинку — лісову годувальницю. Голодної зими її насін­ням годуються і білки, і дятли, і шишкар. Я вибираюсь на узлісся і чую, як роз­мовляють одна з одною осики. Це з їхньої деревини виготовляють сірники.

На узбережжі гілки верби вклоняються низько до води і дивляться у прозору гладінь. Саме час поплавати й поніжитись на сонечку. А потім тією ж стежкою повернутися додому, ще раз насолодившись прохолодою літнього лісу.